Сергій Буковський - Офіційний сайт
0
завантаження
Тримай
Дивіться
Відкрити

Біографія

Я народився в 1960 році в Башкирії, автономній республіці колишнього Радянського Союзу. Того ж року мої батьки – тато, кінорежисер Анатолій Буковський, та мама, актриса Ніна Антонова – привезли мене до Києва.

В нашій однокімнатній квартирі завжди було багато гостей, батьківських друзів – чи це був перший знімальний день, чи – останній, здача фільму в Держкіно, озвучування, дознімання… довгоочікуваний вихід в прокат чи ефір… Перші дитячі спогади, а точніше їхні фрагменти, пов’язані з експедицією в Батурин, де батько знімав “Бур’ян”. Пам’ятаю нудно-солодкий запах гриму, шум ліхтвагенів та крик батька: “Мотор!” Пам’ятаю, як я плакав, коли “вбили” героїню та кричав: “Негідники!”…

А далі була школа № 190, інститут, факультет кіно у Лаврі. Майстром курсу був Володимир Павлович Небера. Він прочитав нам у перший день одну дуже коротку лекцію – розгорнув маленький папірець, зачитав цитату:

“Режиссурой может заниматся каждый, кто не доказал обратного” (Михаил Ромм)

А після цього нас відправили у колгосп збирати хміль. Це були кращі роки нашого життя. Потім була армія, а моїм справжнім університетом стала студія “Укркінохроніка”.

Шлях досить традиційний, починав асистентом у Олександра Коваля. А потім – у Георгія Шкляревського, Володимира Шевченка…

Коли почав знімати сам – це був час “перебудови” – мені та моїм однокурсникам – Юрі Терещенку, Володі Оселедчику пощастило, бо ми знімали те, що хотіли.

Починаючи з 1993 році – на вільних хлібах, то тут – то там…

Одного разу доля закинула мене до Лос Анжелесу, студії Юніверсал. Відбирав для

фільму свідчення людей, які вижили під час Голокосту. А ще тих, хто їм допомагав сховатися. Живого Спілберга побачив на прем’єрі – виявилось, що його предки теж з України, але вчасно зібрали валізи та сіли на пароплав. А то б ніколи не побачили ми ані “Щелепи”, ані пригоди Індіани Джонса…

З того часу пропоную на різних студіях (тепер вони звуться “продакшн”) створити

кіноархів новітньої істоії України. Написав проект, як це має працювати. Але таке

нікого не цікавить.

Фільмів, за які мені було б соромно – не знімав. 

Ніколи не рахував, скільки фільмів у моєму “творчому доробку”, гадаю, десь близько 40.

З 1914 року започаткував роботу МайстерніDOC для молодих – хто цікавиться неігровим кіно…

Вибрана фільмографія
та нагороди

  • 1983
    «Марш-кидок» 1983, 35 мм, ч/б Гран-Прі Фестиваль студентських робіт, Тбілісі, 1983
  • 1987
    «Завтра свято» 1987, 35 мм, ч/б
    • Гран-Прі кінофестиваля «Молодість», Київ, 1987
    • Шоу-кейз фестивалю «Гласність у СРСР», США, 1989
    • Дні «Незалежного кіно», Аугсбург, Німеччина, 1990
    • Диплом МКФ у Кракові, Польща 1997
    • Фільм зберігається у бібліотеці Конгрессу США
  • 1988
    «А ночка тёмная была…» 1988, 35 мм, ч/б
    • Диплом МКФ в Більбао, Іспанія, 1988
  • 1989
    «Сон» 1989, 35 мм, колір
    • Диплом Всесоюзного кінофестивалю документального кіно в Ленінграді, 1990
  • 1989
    «Дах» 1989 35 мм, колір
    • Гран-Прі «Золотий голуб» МКФ в Лейпцігу, Німеччина, 1990
    • Дні «Незалежного кино», Аугсбург, Німеччина, 1992
  • 1992
    «Знак тире» 1992 35 мм, колір
    • Гран-Прі МКФ «Artsalon», Потсдам, Німеччина, 1992
    • Гран-Прі МКФ «Mediawave» в Дьорі, Угорщина, 1993
    • Приз «Памяти ушедших мастеров», Єкатеринбург, Росія, 1992
    • Спеціальний Диплом критики, МКФ Санкт-Петербург, Росія 1993
    • Диплом МКФ, Ніон, Швейцарія, 1992
    • Диплом МКФ, Амстердам, Нідерланди, 1992
    • INPUT – Міжнародний симпозіум Громадського телебачення, Нант, Франция, 1998
  • 1992
    «Дислокація» 1992 35 мм,колір
    • Гран-Прі фестивалю Київ-Клермон-Ферран, Київ,1993
    • Диплом журі МКФ, Краков, Польща, 1992
    • Спеціальна подія – показ на МКФ в Оберхаузені, Німеччина, 1993
  • 1993
    «Пейзаж. Портрет. Натюрморт» 1993 35 мм, колір
    • Приз критики МКФ «Mediawave» в Дьорї, Угорщина 1994
  • 1995
    «На Берлін!» 35 мм, ч/б, 1995
    • Спеціальный Приз журі МКФ в Лейпцігу, Німеччина, 1995
    • INPUT – Міжнародний симпозіум Громадського телебачення, Гвадалахара, Мексика, 1997
  • 1996
    «Десять років відчуження», BETACAM SP, 1996
    • Гран-Прі Міжнародного фестивалю телепрограмм «Оксамитовий сезон», 1996
  • 1999
    «Міст», BETACAM SP, 1999
    • Гран-Прі МКФ «Экофільм» в Щецині, Польща, 2000
  • 2001
    «Вілен Калюта. Реальне світло», 52 хв, ВЕТАСАМ SP, 2001
  • 2001
    «Terra Vermelha (Червона Земля)», 30 хв, колір, 16мм 2001
  • 2002 – 2003
    «Війна. Український рахунок», серіал, (9 серій х 26 хв), ВЕТАСАМ SP, 2002-2003
    • Національна премія України імені Тараса Шевченка, 2004
    • Національна премія в галузі телебачення «Телетріумф», 2004
  • 2003
    «Справа Плевицької», (серіал «Больше, чем любовь») 40 хв, ВЕТАСАМ SP, канал «Культура», Росія, 2003
  • 2005
    «Діалоги мудреців», 40 хв, ВЕТАСАМ SP, канал «Культура», Росія, 2005
  • 2006
    «Назви своє им’я», 90 хв, 35 мм, 2006
    www.spellyourname.org
    • Спеціальний Диплом Журі у Єрусалимі, 2007
    • Офіційна програма МКФ “Золотий Абрикос”, Єреван, Вірменія, 2007
    • Офіційна програма МКФ “Go East”, МКФ у Вісбадені, Німеччина. 2008
    • Офіційна програма “Margaret Maid Film Festival”, Нью Йорк, США, 2008
    • Покази в університетах, на конференціях та “Спеціальні заходи” у США, Франції, Німеччині, Канаді, Польщі
  • 2007
    «Все должны умереть»,110 хв, HD, ігровий, Стар Медіа, 2007.
  • 2008
    «Живі», 75 хв. HD, Листопад Фільм, 2008
    • Спеціальний приз Журі «Срібний абрикос» МКФ у Єревані, Вірменія, 2009
    • Гран Прі Міжнародного Медіа Форуму “Nord – Sud” у Женеві, Швейцарія, 2009
    • Програма “Перспективи” на МКФ у Ніоні, Швейцарія, 2009
    • Кінофестиваль “Права Людини”, Стокгольм, Швеція, 2009
    Фільм був представлений у офіційних програмах більш, ніж 10 міжнародних кінофестивалях і показаний на спеціальних заходах у 15 країнах світу.
  • 2011
    “Україна. Точка відліку”, 90 хв., HD, FilmUA, 2011
    • Золотий Приз “Intermedia-globe GOLD”, InterMedia Festival, Гамбург (Німеччина), 2012
    • Номінація на TRT Award, Стамбул, Турція, 2102 Спеціальні покази у Берліні, Торонто, Нью Йорку, Лондоні, Познані
  • 2016
    “Головна роль”, 65 хв, DCP, Pronto Film, 2016
    • Номінація на приз MDR на міжнародному кінофестивалі LeipzgDOK, 2016
    • Приз за найкращий європейський документальний фільм, Одеський міжнародний кінофестиваль, 2017
    • “Золота Дзига” Української кіноакадемії у номінації “Найкращий документальний фільм”, 2017