Оператор Володимир Кукоренчук
На українській ордена «Знак Пошани» студії хронікально-документальних фільмів, яку частіше називали «Укркінохроніка», два роки у сценарному портфелі головного редактора лежав сценарій з «промовистою» назвою «Санітарний розрив». Про необхідність своєчасної зупинки Морозівської птахофабрики на Київщині для проведення санітарних робіт. Тому сценарій віддали молодому режисерові, власне – дебютанту.
1987 – від початку Перебудови – рік другий… Держкіно України (так називалось у ті часи міністерство кінематографії) відмовляється приймати фільм і видавати дозвільне свідоцтво, тому що це є наклеп на радянську дійсність, як відзначив один з чиновників: «Це – шари у систему». Сім місяців триває боротьба. Революційні заходи Спілки кінематографістів СРСР все ж таки домагаються випуску фільму на екран.
